(Низка хокку)
«Навіщо я біжу в захмарну висоту?»
(Сінь Ці Цзі)
Цього року весна прийшла на Русь рано: лютий ще не встиг розворохобитись, а вже запахло весною. Сніг став мокрий і важкий, повітря запахло неіснуючими пролісками. Весна відчувалась навіть у сірих хмарах, що повзали видноколом. Щоб відмітити передчасний прихід весни, ми з друзями вирішили спалити обласну прокуратуру. Це було красиво: з вікон падали як сніг листки паперу, вилітали з вікон важкими гронами винограду стільці, дзвеніли кришталем розбиті шибки. Вогонь на подвір’ї розпалювали коньяком, який знайшли в кабінетах. Червону ікру туди ж – у вогнище. Я милувався цією картиною і мимоволі склалися ось такі хокку:
* * *
Листки паперу
Весняним падолистом –
Горить прокуратура.
* * *
Весняні вогні!
Горить прокуратура
Меблі і папір.
* * *
Весняна нічка.
Горить прокуратура.
Веселий народ.
* * *
Скрипки повстання.
Горить прокуратура.
Непотрібний сміх.
* * *
Нічне повітря.
Горить прокуратура.
Вогонь. Гріюся…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480552
Рубрика: Рубаї, хоку, танка
дата надходження 19.02.2014
автор: Артур Сіренко