Ти знаєш, Боже, як мою країну
Свої ж сини криваво розіп'яли..?
Як влучить куля у чийогось сина..
Як сива мати на коліна впала..?
Ти чуєш, Боже, автоматні черги
І крики тих, хто захищає волю?
"За Україну" лине аж до неба..
І плач народу від утрат і болю?
Ти бачиш, Боже, як бездушно звіром
Ламає Беркут душі і кістки..?
Як падає на землю прапор рідний?
Як нікому писати більш листи..?
Боротись до кінця! За Україну!
За тих, кого із нами більш нема..
За жовте поле й небо ясно-синє..
Щоб українців кров більш не текла...
Ти чуєш нас? До тебе тягнем руки..
Ти бачиш Україну у вогні?!
Їх злоба засичала чорним круком..
Та йдуть вперед і дочки, і сини!
Майдан,ти протримайсь і не здавайся!
Не падай на коліна,мій народ!
Разом і до кінця! За наше щастя..
З тобою,Україно,сам Господь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480531
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2014
автор: Давид