Схаменіться, прошу, схаменіться

Схаменіться,  прошу,  схаменіться!
Ви  ж  утворите  новий  Дніпро,
Що  із  крові,  а  це  не  годиться,
Чи  ви  робите  людям  на  зло.

Гинуть  люди,  сини  наші  й  доньки,
Ви  ж  своїх  заховали  давно,
І  набили    добряче  скарбоньки*,
Вам  достатньо,  напевно,  всього.

А  народ  хоче  тільки  свободи,
Бо  давно  не  було  волі  в  нас,
Наша  жінка  дітей  ще  народить,
І  прийде  благодатний  наш  час.

Схаменіться,  прошу,  схаменіться!
Не  наймайте  вояків  чужих,
У  Дніпровій  воді  освятіться,
Щоб  позбавитись  думок  лихих.

Схаменіться,  прошу,  схаменіться!
Не  стріляйте,  бо  світ  залишу!
Краще  Богу  разом  помоліться,
На  колінах  вас,  діти,  прошу!

*Капшук,  скарбничка,  скарбонька  -  виріб  із  шкіри,  де  зберігають  гроші.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480461
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2014
автор: Віталій Назарук