Що попереду? Довгий, трудний шлях,
І мрій політ, ще поки нездійснених,
Іще любов, а з нею вічний страх,
І вихор дум, як вітер, навіжених.
Чи буде злет, чи є потреба в нім?
Все проросло дволикими словами.
Твердіє серце, закипає гнів.
Що сталося, у котрий раз, із нами?
Чому засохло радості зерно
В борознах душ, давно осиротілих?
Лежить на схов невіяне воно,
Всіма забуте і давно зіпріле.
Що попереду? Дітям що дали:
Добро чи зло в броню брехні закуте?
Немає їх в теперішнім вини,
В майбутньому і поготів не буде.
Що скажеш їм, коли поводирі
На карті знань лиш кліпають очима,
Як пояснити внукові мені
Оте, чого терпіти вже несила?
Так й живемо в багнюці крадежу,
Блюзнірства та блудливої омани.
Це покоління… Що дали йому
І що чекаємо: ганьби чи то пошани?
То ж бийте в дзвони правди, дзвонарі,
До джерела духовного каліцтва!
Не закидайте Богові, самі
Громадою позбавтесь владосвинства.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480115
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.02.2014
автор: Г. Король