[i][b]« - Знайди мене в наступному житті,
- вона мені приглушено сказала...
…
Але, скажіть, чому так темно стало?!
Серед зими - розтало.
Стільки злив...»
Molfar «Темно»[i][/i][/b][/i]
Мольфаре, наближається гроза…
Серед зими дощем вагітні хмари.
Трикапки затремтіли у сльозах
І темно стало від облудних марень.
Веде мене язичниця-любов
Дорогою із гір – та все у прірву…
Молитву шепче мовою дібров,
Отруйний хміль із коренем не вирву.
«Знайдеш його в наступному житті…» –
Мені сказала доля і розтала
Снігами окаянних почуттів,
І в душу крига врізалась кресалом.
Не стримуй дощ, мольфаре, хай гримить,
І серце крають муки-блискавиці!
Ця повінь-ніч украла пів-зими.
І душу, безіменну і безлицю…
Мольфаре, наближається гроза…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479824
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2014
автор: Лілія Ніколаєнко