Надворі місяць ніжний,
Серпом він косить зорі.
Ховає вечір сніжний
Річок стежки прозорі.
Ця ніч така бездонна.
І я така в ній вільна,
Бо дня печаль холодна
У мене й ночі спільна.
Летять дощем із неба
Комети веселкові.
Мені просить не треба
Надії чи любові.
Вони мені з цим сяйвом
В зіниці покотились!
І я з небесним майвом
Натхненно жити вчилась.
04.02.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479736
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.02.2014
автор: Галина Кудринська