Моя Земля –тобі моя любов.
Й мої пісні – від юності до згину.
Люблю тебе у шелесті дібров.
Люблю тебе – розтоптану перлину.
Засмучену… закриту у клітки…
Залякану… закуту у кайдани…
Тобі – мої пісні. Й мої думки.
Іду до тебе через всі Майдани…
Ви скажете: забий на ту любов.
Ви скажете: усе оце – до с…и.
Втомилась так…що в мене слово «кров»
Римується лише зі словом «маки».
Немаю сили... Падаю в траву…
По крихтах ту красу в себе вбираю…
Я вірю в Землю – ніжну і живу…
Таку, яку її я пам” ятаю…
Не відпускайте Землю в небуття.
Вона воскресне. Знову заспіває.
Вона – Любов… І Сила… І Життя…
Я іншою її не уявляю!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478712
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2014
автор: гостя