так якось живеш собі, розмірено, щасливо та спокійно
і стабільно...людині важлива стабільність, стабільність щастя..
я б це назвала навіть "послідовність щасливих моментів,
коли життя вирує і діла немає до того, що бУло, що буде.
є життя і все,
за яке треба боротись, прагнути чогось і щось,
щоб бути кимось чи стати кимось,
щоб порадувати маму, тата, близьких...
а потім сядеш десь в тиші,
і в голові так сильно лунатиме" я так втомився"...
та скільки ж можна тримати цю трикляту маску?
ай донт ноу.
і саме цікаве, що все знаєш.
та не легше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478335
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2014
автор: Annaleto