Що за край чудесний,
Де на вербах груші,
Де квітучі весни
Окриляють душі.
У краю у тому
Синь бездонна неба,
Люди без утоми
Роблять що їм треба.
Люду там багато,
В них душа розкута,
Для них рідний тато
Синій Дніпр-Славута.
Там пісні співають
Від душі, від серця,
Вдосталь сала мають
Й для горілки перця.
Там земля багата,
Працьовиті люди,
Як червона дата,
То п'яненькі всюди.
Роблять із заліза
Трактори й ракети,
Ворог як полізе
В порох можуть стерти.
Є моря і гори,
Ріки і озера,
Там добра комори,
Там щаслива ера.
Може так я бачу
Зоряної ночі,
Як тихенько плачу
Й витираю очі.
Бо в краю чудовім
Ще не так як треба,
Мрії ж веселкові
Ще сягають неба.
Все, що тільки в мріях,
Врешті зроблять люди,
Помилитись в цілях –
Щастя не здобути.
11.08.01.
Я не маю зм
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477951
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.02.2014
автор: Юрій Грищенко