І знову сонце запалило схід.
Дарунок долі і можливість жити.
Сьогодні ми піднялися в похід,
Щоб нашу Україну боронити.
Дивись на сонце, поки ти живеш,
Дивись на небо, там немає крові.
Бо це вже лиш протестом не назвеш,
Бо це війна, бо люди прагнуть волі.
Бо ми сьогодні піднял́ись з колін,
І кожен день готові ми до бою.
Нехай війна призводить до руїн,
Нехай цей сніг замішаний із кров’ю.
Борися, Україно, ще борись!
Це судний час «хрестового» походу.
Ми вийшли на Майдан і поклялись:
«За честь, за славу нашого народу!»
04.02.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477304
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: Альбіна Кузів