Добрий день! Вітаю, любий тато!
Як живеш? Привіт тобі з Одеси!
Написала я листів багато,
Та не шлю. Куди? Нема адреси.
Чи здоровий? Вдруге одружився?
Може, в мене братик чи сестричка?
Ти сьогодні знов мені наснився...
Я не плачу. То осіння мжичка…
Я тебе не бачила ніколи,
Не лишилось жодної світлини.
І не ти водив мене до школи,–
В тебе ж наче не було дитини…
Не тебе я татом називала,
Не тобі звіряла таємниці,
Бісером серветки вишивала
І збирала стиглі полуниці…
Ти не думай, я була щаслива!
І вітчим мені був гарним татом.
Тільки часом думка неможлива
Жевріла: «Побачити б! А раптом?..»
Вже давно доросла, й поторочі
Обминають, коли ласка Божа…
Тільки б зазирнути в рідні очі!
Правду кажуть: я на тебе схожа?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477255
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)