Рабиня ( 16+ )

У  залі,  де  віск,  мов  сльоза,  омиває  свічки,
Оголена  вся,  білотіла,  цнотлива  Рабиня,
Присвяту  Господарю,  ніжний  танок,  залюбки
Для  мене  ти  з  шалом  коханки    виконуєш  нині.

Тобі  ці  жорстокі  світи  непотрібні  були,
Навіщо  холодна  потреба  буремної  волі?
Кайдани,  тоненькі  і  ніжні,  намистом  лягли
На  шию,  і  тіло  стікає  бажаннями.  Доля

Твоя  не  у  тому,  щоб  шмата  черствого  шукать,
Втішаючись  думкою,  що  от  одірвешся,  вскочиш,
Та  підеш  від  мене...  Як  гарно  в  таночку  кружлять
З  таким  відчуттям,  що  для  мене  ти  створена.  Ночі

Наповнені  трунком  п"янким  поцілунків.  Грудей
Тих  подихів  ніжних,  і  лона  вологого  шалу...
В  неволі  солодкій  щасливіша  серед  людей-
Уява  не  висвітлить  наших  "Пирів  Валтасара"...

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2014
автор: Сокольник