Слово – не горобець?

Образити  легко  людину  –
Всього  лиш  -  секунда,  лиш  –  слово…
А  потім  шукаєш  невпинно,
Гортаючи  дУмки  нервово,

Шукаючи  щось  невловиме,
Хапаючись  за  соломинку,
А  та  вина  гірко  пектиме
Із  совістю  у  поєдинку.

Забути  секунду  і  слово?
А  смутку  хвилин  вже  –  без  ліку.
Та  слово  –  це  все  ж  не  полова.
А  може,  і  цілого  віку

Не  вистачить  
на  покаяння.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476823
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 03.02.2014
автор: Ліоліна