Н Е Д О Л Я

             (Акровірш)
Вона    хороводи    водила
І    він    їй    на    скрипочці    грав,
Дівчина    його    полюбила,
До    ночі    він    з    нею    стояв.
Ангельськії    пісні    співали
Й    ними    втішалась    земля,
А    тут    злії    люди    прознали,
То    й    доля    навік    розвела.
Одна,    як    у    полі    билинка,
Зосталася    серед    чужих,
А    пан    підступає    до    жінки
Гнуть    спину    на    землях    своїх.
Умилась    сльозами    небога,
Багатому  -  праця    страшна,
І(И)    в’ється    життєва    дорога,
Шепоче    недоля    сумна.
                 2.02.  2014р.,  Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2014
автор: БГІ