Ковтає жваво пензлик акварелі,
В руках у ночі місяць засрібливсь,
Такого дива взрів би Ботічеллі,
Мабуть, води цілющої б напивсь.
Вкраїнська ніч - то Гоголя безсоння,
То шепіт вітру, відблиски струмка...
Спускаються зірки на підвіконня,
Стомившись від одвічного танка.
Сріблястий місяць дремле на хмарині,
Примружено все землю огляда,
Пливе по небу в синій бригантині
Солодких мрій владарка молода.
У ніч таку й Морфей не заколише,
Його обійми вже не ваблять більш...
Коли душа п'янкою ніччю дише,
Чаклує думка семиструнний вірш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476217
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2014
автор: Юлія Кириленко