Пам'яті Сергія Нігояна
Братику, я з тобою, нам вороття немає,
Хто обирає спротив – знати не буде сну,
Знаєш, моя хатинка стала нарешті скраю –
Ворога стріла перша, виставивши стіну...
Крути мої повстали, крутяться коліщата,
Ким ми були раніше, чи пригадаєм тепер…
Люди мої міцніші навіть за барикади,
Землю, в яку поляжуть, хто у них відбере?
Братику, я з тобою, дзвони Майдану кличуть,
Наші бліді обличчя витесані з тривог.
Легко триматись в холод – ми полонили січень,
Легко тримати зброю – бо невагомий Бог…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476039
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2014
автор: Ольга Кричинська