* якось ввечері прочитала поезії одного сучасника і зрозуміла, яким чистим, правдивим може бути це почуття. почуття, у якого немає кордонів часу, воно безмежне і єдине одночасно. тому я відразу взялась писати:
Ми не бачимось з тобою роками
Сонце і небо не гріють всі рани
Зустріньмось з тобою тихо таємно
Щоб було все лагідно щиро взаємно
Ти не даєш вночі міцно заснути
В думки про тебе назавжди пірнути
Я все чекаю
Чекаю без тями
Ти приїзди
Вітайся ночами
Вже не сьогодні не завтра ніколи
Не покохаю так, правда, нікого
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2014
автор: Катя Черемнова