Коли нема достатку і роботи
Рятує участь у якійсь війні.
Ідуть на злам і забобони й льоди,
В мундирах – безробітні і блатні.
Навчились й джунглі викликати дощик,
В сто атмосфер водичку п,ють зі скель,
Що ж, ниньки й наші українські ночі
Кострами вертять людну карусель.
На телебаченнях - за звичні йдуть розмови,
Як зготувати "Молотов-коктейль".
Лиш смерті відчайдух - не паперові.
І кличуть зброю вийти на панель.
Серця від куль звіріють і німіють,.
А поруч ще звичане йде життя.
Налагожуються взаємодії?
У бурю в ніч – найкраще відплиття?
P,S,
Лише злочинці потирають жмені:
"Ще трошки - й увірвемося в хати.
І - ґвалтувати! Й набивать кишені!"
На черзі - хто в них: ти? чи - ти? чи - ти?
26.01.14 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475068
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.01.2014
автор: Юхниця Євген