Вітер спогадів знову навідав мене.
Дивно...Запрошень йому не давала,
Ну от,тепер бачу знову тебе,
"Чому?" і "Навіщо?", - крізь сльози питаю.
Я ж постать хочу забути його,
І теплі слова, що врізались в душу.
Як просто, хороше вдвох нам було,
Тепер забути усе це я мушу.
Прошу, втечи подалі від мене,
І залиш, будь ласка, мене наодинці.
Не хочу відчувати я біль і кохання шалене,
Одне для одного тепер ми чужинці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475050
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2014
автор: Прокудіна Вікторія