[b]Написати цей вірш мене надихнув роман Роберта МакКамона "Синій світ".[/b]. [i]На фото Роберт Рік МакКаммон.[/i]
Одного разу у вітальню психологічного кабінету,
Зайшов привітний святий отець.
Звичайно, був він від душі католик,
І оберігав свою паству, як пастух овець.
Сьогодні надзвичайно знервований він вигляд мав,
Бо так багато на душі.. Людських гріхів навідпускав...
А так як розголошувати тайни таїнства не смів,
Сюди у кабінет психолога, відкривши тільки очі, він забрів.
І не кажіть, що так буває тільки лиш в романах,
Бо ви затягуєте себе у світ самообману.
Так от, він міг часами оповідь вести.
Я коротко лише вам розкажу все те,
Що зміг уривчасто й нестриманно він нам донести.
Пенсіонерка жалілася на обмежену кількість каналів
по супутниковому телевізору.
Не вистачало двох мікрорайоів для рядового провізора.
Газон був не зелений, а дещо темний,
Сказала домогосподарка з Вінстона.
І хтось постійно жалівся, да так,
Що забував, що вже давно погряз в гріхах.
А що є гріх, ніхто не знав.
Тому, що й сам отець святий так сильно покохав,
Що вирішив, що це і є ті самі ліки,
Що зціляють всі подразники життя,
Що відкривають очі на всі грані й межі нашого буття.
"А що є добре чи погано?", - то філософія для каяття.
© (Анна Діденко. - 2014 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474272
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.01.2014
автор: anna zakohana