У повiтрi запахло весною,
Чути радiсний щебiт птахiв,
Навеснi ось такою порою
Народитися я захотiв.
Я не проти народжень зимою,
Або влiтку, чи там восени,
Але краще зробить це весною
Як зникають зимовiї сни.
Тодi йшов по країнi радянськiй
Тридцять сьомий розстрiляний рiк,
Вiдстраждав в голоди люд селянський,
За нiщо тодi був чоловiк.
В таборах вже сидiли мiльйони
I мiльйони в могилу пiшли,
Всi гуманнi людськiї закони
Бiльшовицькiї бонзи змели.
На вiку як на довгiй тiй нивi
Було всяке в моєму життi,
Хоч нащадки хай будуть щасливi,
Щоб життя не пройшло в суєтi.
02.03.2000
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474207
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.01.2014
автор: Юрій Грищенко