Наш світ забув про нас відверто,
Ми втратили надію на учора.
Та не здавались і шукали вперто,
Краплинку щастя, щоб не знати горя.
Я усміхнувся, коли сонце бачив
В твоїй усмішці сповненій тепла.
Можливо, це ніщо не значить
Та вірю я, що ти наповнена життя.
Нас випадково звели монітори,
Нас звели інтернету сторінки.
Ми були зовсім не знайомі,
Шукали зустрічі мої рядки.
Життя тече і ти за себе рада,
І я за тебе радий щиро теж.
Не забувай мене, хоч трішки згадуй,
Я вірю ти усе знайдеш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474045
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2014
автор: іВан Мандибура