І щастя тихо причаїлось…

Мороз  тріщить...А  в  хаті  тепло.
Прийшла  омріяна  зима.
День  занінчився...  Уже  смеркло.
Сніг  всі  доріжки  заміта.

Яке  нам  діло  до  морозу...
І  хай  там  вітер  завива.
В  кімнаті  пахне  так  мімоза.
Від  щастя  дух  нам  забива.

Ось  і  збулося,  що  хотілось.
Здолав  неходжені  шляхи.
І  щастя  тихо  причаїлась.
Вірніше,  лиш  його  штрихи.

Ти  завтра  знову  відлітаєш.
З  тобою  ми  останній  раз.
Мене  до  серця  пригортаєш..
А  час  біжить..  Спішить  так  час..

Схилилась  я  тобі  на  плечі,
А  в  голові  думки,  думки...
Хіба  ця  зустріч  недоречна?
Торкнувся  ніжно  ти  руки.

Занадто  пізно  ми  зустрілись.
Багаття  вміли  розпалить.
Невже  це  доля  поглумилась?
Та  як  тепер  нам  різно  жить?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2014
автор: Н-А-Д-І-Я