як часто людям чогось не хватає
як рідко задоволені ви всім
чому для себе забираєш
моє, що й так було вже не значним
для чого душу відриваєш,
чому без відповіді йдеш,
для кого я ось тут старалась
щоб чути лише шум листків
порощатись буду грубо із тобою
для чого нам пусті слова
і так ти все про мене знаєш
тому іди в дорогу сам
прощу тобі, забуду зради
залишу все у страшнім сні
лиш йди, тебе благаю!
забудь доріженьки сумні
я стала сильна - ти це бачив.
я буду рухатись вперед
лиш прошу: ти більш не вертайся
я зможу бути в самоті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473956
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2014
автор: Sam Holgon