Незнаю що коїться зі мною,
Уява моя її створила...
Не все в порядку з головою,
Та вона така гарна й мила!..
Хоч знаю я, що її не існує -
Та не можу нічого вдіяти,
Кохання нереального серце катує.
Лишається тільки мріяти.
Годує свідомість мене уявою,
І мрію, мрію про те,
Щоб зробити її реальною...
Коли це все скінчиться, мине?!.
Я сходжу з розуму і прошу мо́лячи,
Вилікуй мене, зима!
Наскільки це все боляче -
Кохати те, чого нема...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473279
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2014
автор: Ігор Стецюк