Все на світі має початок, та не всьому є кінець,
і тому, напевно, як завдаток, я лишатиму себе-тебе.
Тобі все рівно сняться сни про чорний сніг.
Ти дитина, ти царівна. Він тобі не оберіг.
Надін. Надін.
Твоє життя - моє життя.
А де ж та точка каяття? немає часу на дурну сентиментальність.
Надін. Надінь
своє пальто і іди геть.
Не хочу бачити тебе. Не можу бачити тебе
і припини уже цю безвідповідальність.
А знаєш, треба платити за дах.
А знаєш, треба платити за тил
і за кров не з твоєї рани, і за біль не твоїх колін.
А знаєш - він уже на небесах.
А знаєш - в мене не вистачить сил
пояснити, чому ти одна, ти одна, Надін!
Надін! Надін!
А де ж та точка каяття? Немає часу на життя, немає часу на
дурну сентиментальність.
Надін. Надінь
своє пальто і іди геть.
Не хочу бачити тебе. Не можу бачити тебе
і припини уже цю безвідповідальність.
А знаєш, треба платити за дах.
А знаєш, треба платити за тил
і за кров не з твоєї рани, за хрести не твоїх могил.
А знаєш - він уже на небесах.
А знаєш - в мене не вистачить сил
пояснити, чому ти одна, ти одна,
як я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472949
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2014
автор: Koricсa