де закінчується любов завжди народжується біль
біль як плід почуттів
біль як пристрасті нашої чадо
божевільні як я завжди шаленіють радо
де там наше маля?
я вже приготувала купіль
в моїй шафі більше скелетів ніж одягу
самотність виє гнізда в районі грудей
як ти там?
хто керує тобою і хто веде?
хто ховає себе від твого шаленого потягу?
відколи пішов, на столі залишив ключі
кожен вечір я помаленьку собі божеволію
заколисую нашу дитину
одягаю весільну ряднину
і плачу
так й засинаю
бачиш?
вдень ще нормально
мене накриває вночі
що верзу
що ж верзу
затуманений розум у мене
східні прянощі
східна любов
по твоїх канонах
засинати в одних - прокидатися в інших вагонах
і подалі від світу
тікати
може мине?
до дідька тебе
і мене, як бачиш, до дідька
після сказаного - після скоєного нам одна дорога
не варті з тобою Бога ми, ні півбога
і біль як вода розтікається межи ребер
Помаранчева дівчинка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472790
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2014
автор: Помаранчева дівчинка