Мені тихо без тебе,
Так тихо, так...
Я кожний порух стрілки
Годинникової
Сприймаю як знак.
Я кожної секунди
Раптової
Ніби вмираю,
Однак,
Кожної наступної
Повертаюся,
Відчуваючи час
На смак.
Мені так темно без тебе
І колір втрачає сенс.
Весь світ навколо,
Здається, змерз,
А кожне слово
Проходить ценз,
Поки не вирветься з паром.
Здається,
Вже незабаром,
За кілька сот перехресть
Потягом теплим,
Рано
В рідне вже місто
Ввірвуся без
Вже не потрібних шрамів.
Марина Смагіна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2014
автор: Марина Смагіна