Заплети мені, мамо, косу

Заплети  мені,  мамо,  косу
як  колись  у  дитинстві  у  полі.
Пам`ятаєш,  благала  ти  долі
для  своєї  маленької  доні
і  дивилася  як  я  росту.
Заплети  мені,  мамо,  косу
і  вплети  синьоокі  волошки,
хай  порадують  нас  вони  трошки...
Чому  бачу  у  тебе  я  зморшки?
Невже  стільки  пройшло  вже  часу?
Заплети  мені,  мамо,  косу...
Заспівай  ти  мені  колискову,
щоб  у  ніч  -  у  холодну  зимову
я  відчула,  що  поруч  ти  знову
і  побачила  твою  красу.
Заплети  мені,  мамо,  косу
як  колись,  пам`ятаєш    бувало
коли  серце  уперше  кохало
болю  втрати  воно  ще  не  знало...

Витри,  мамо,  на  щоках  росу,
заплете  тобі  донька  косу.
                               14.02.2012  р.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472349
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2014
автор: Ксенія Фуштор