Я безмежно боюся...За тебе,за себе,за нас.
Глибинний цей страх охоплює тіло і душу.
Надто сильно люблю...І цього не міняє час.
Ти знов поїдеш.Я відпущу тому,що мушу.
І знову сірі дні.В розлуці вони безбарвні.
Лиш кольору щастя слова проте,як все буде.
Чекати неважко.Звісно,якщо це не марно.
Звучить пафосно,але я - тебе не забуду.
Не хочу боятись...Та що про майбутнє знаю?..
Буває,що відстані стають нездоланними.
Та я вірю у краще.Вірю,люблю,чекаю.
Всім потрібно кохати і бути коханими...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472232
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2014
автор: Оксютка