Ялинкова кулька

ЗіркИ
на  білих
кульках  новорічних.
Вдивляюся  у  них,
Як  перший  раз.
І  в’ється  
дОлі
золотава  стрічка.
Не  поєднати.
Вже  немає  НАС.
Чарує  за  вікном  
Зима-чаклунка.
Зірки,
Та  місяць,
Темнота  гіркА.
Царівна-ніч  
В  небеснім  обладунку
Всевладна.
Не  дотягнеться
Рука…
Та  серце
Все  не  вірить
У  розлуку!
Уявну  кульку
Сонцем  наділю!
Спалю
Невір’я
Сльози  і  розпуку.
Тобі  я  звістку
З  вітром  перешлю.

***************************
Ёлочный  шарик.
Было  всё  просто.
Вместе  дышали.
Падали  звёзды.
Звёзды
остались
только  на  шаре.
Значит,
не  тем  мы
небом  дышали?
Ночь  всё  темнее.
Дни  всё  морозней...
Нет,  не  случайно,
падали  звёзды!
Не  закрепить  нас
той  мишурою,
что  протянулась
над  головою...
Чёрным  узором
небо  -  безлунно,
а  перед  взором  -
ёлка,  как  чудо!
Ёлочный  шар  я
светом  наполню!
Будет  посланьем
между  тобою
и  неостывшим
сердцем  горящим!
Ветер
подхватит,
яркий,  звенящий,
звёздный
подарок!
Он  -  настоящий!
Ёлочный  шарик...
Просто  прими  его
С  верой  святою.
Он  ведь  наполнен
светлой  любовью!
07.01.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472147
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2014
автор: Ірина Лівобережна