КАЙФ

                                         Любителям  гумору…
Поцікавивсь  кум  Іван  у  кума  Миколи,
Що  тверезим  не  буває  у  житті  ніколи…
Де  ж  той  гроші  дістає,  бо  ніде  не  робить,
Та  кожнісінький  день  п’є  і  здоров’я  гробить.
Усміхнувся  Миколай,  розказав  Івану,
Яку  хитрість  він  придумав  щоб  ходити  п’яним.
«Беру  цукру  кілограм  і  свіженькі  дріжджі,
Все  з’їдаю  і  на  піч  нагострюю  лижі.
Щоб  при  доброму  теплі  вистоялась  брага,
Хоч  бурчить  у  животі,  але  це  на  благо.
Після  цього  кайф  іде,  тут  не  передати,
Можеш,  куме,  тільки  сам,  кайф  такий  піймати…»
І  рішився  кум  Іван  на  експеримент,
Цукру  взяв  і  свіжих  дріжджів,  підібрав  момент
І  заліз  на  піч  швиденько  де  тепло  було,
В  животі  забуркотіло,  навіть  загуло…
У  Івана  враз  надувся  наперед  живіт,
З  ним  такого  не  бувало  вже  багато  літ.
Животом  уперся  в  стелю  -  мокрий,  духота,
Щоби  кришку  не  зірвало  з  його  живота.
Сталася  із  ним  пригода,  наче  у  кіно…
Йому  кришку  не  зірвало,  а  вирвало  дно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471632
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: Віталій Назарук