Не вітер хащі осипає,
І золотить не листопАд.
З блакиті мовчазно лунає
Блаженний спів зірок-лампад.
В хустині, бачу, волошковій,
В хмарин ажурних пелюстках,
Йде Мати, сповнена любові,
З Пречистим Сином на руках.
Христа воскресшого розп'яти
Несе вона для світу знов.
"Тобі, мій сину, не звикати
В миру стрічати нелюбов".
Над кожним жебраком убогим
Я мислитиму у журбі.
Чи не Помазаний він Богом
На клюку й торбу на горбі.
І долі вічним пілігримом
Пройду повз місце і повз час:
В смереках - крила херувима,
І під пеньком голодний Спас.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Не ветры осыпают пущи,
Не листопад златит холмы.
С голубизны незримой кущи
Струятся звездные псалмы.
Я вижу — в просиничном плате,
На легкокрылых облаках,
Идет возлюбленная Мати
С Пречистым Сыном на руках.
Она несет для мира снова
Распять воскресшего Христа:
«Ходи, мой сын, живи без крова,
Зорюй и полднюй у куста».
И в каждом страннике убогом
Я вызнавать пойду с тоской,
Не Помазуемый ли Богом
Стучит берестяной клюкой.
И может быть, пройду я мимо
И не замечу в тайный час,
Что в елях — крылья херувима,
А под пеньком — голодный Спас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471092
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 08.01.2014
автор: Роман Селіверстов