Ніч. День улігся за горою.
А місяць вкрився пеленою.
Хто ж буде небо сторожить,
Чорне, смолисте? Місяць спить.
А мав би вже стоять в дозорі,
Сурмити в ріг, скликати зорі
І запускати сяйво в млин,
Щоб блиск летів до гір, долин...
Добре, що збіглись янголята,
З торбинок стали витягати
Блискучі золоті підкови.
У вечір цей передсвятковий
Кидали їх і говорили:
- Ловіть усі, хто заслужили!
У кого душі не байдужі,
Хай вас любов зігріє в стужі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470593
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.01.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)