Тетяна Зіненко, А Ви просили не кохать


Я  Вас  не  кохаю.
Я  думать  про  Вас  не  стихаю.
Журбу  безкінечну
Черпаю  зірковим  ковшем.
Платіть  же  для  травня,
Що  в  серці  таємно  тримаю:
Нехай  він  за  мене
Відплаче  раптовим  дощем.
А  я  засміюся
Услід  тим  відлунням  горішнім
І  з  вітром  по  світу
Почну  безпритульно  блукать.
І  буде  Вас  вічно
Гукать  моє  серце  невтішне:
«Я  Вас  не  кохаю!
Я  Вас...    не  повинна  кохать...»

Таццяна  Зіненка
А  Вы  прасілі  не  кахаць  

Я  Вас  не  кахаю.
Я  думаць  пра  Вас  не  сціхаю.
Журбу  неабдымную
Чэрпаю  зорным  каўшом.
Плаціце  нясквапна
Майму  неспазнанаму  маю:
Няхай  за  мяне  ён
Адплача  раптоўным  дажджом.
А  я  засмяюся
Услед  перуноваму  рэху
І  з  ветрам  па  свеце
Пачну  беспрытульна  блукаць.
І  будзе  Вас  вечна
Гукаць  маё  сэрца-няўцеха:
«Я  Вас  не  кахаю!
Я  Вас...  не  павінна  кахаць...»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470074
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 03.01.2014
автор: Валерій Яковчук