Другий Новий рік без ялинки…. Думаєте, справа в зеленому колючому дереві? Справа в нас. Я не вірю в магію Нового року. В що тут вірити? За 20 років жодного дива в Новорічну ніч зі мною не сталося. Всі загадують бажання, а потім часто забувають їх. Навіщо тоді їх загадувати. Я зрозуміла проблему більшості з нас. Ми настільки реалісти, що хочемо бути дітьми хоча б раз в році.
3-тє січня…… не знаю хто як, я ніяких змін не відчула. Ви не помітили, що сьогодні Новий рік перетворився на якийсь обряд….. Ми ніби, віддаємо «данину». «Я ж поставив ялинку, мій стіл ломиться від майонезних страв, я витратив все до копійки, надарував всякого новорічного мотлоху друзям… - зарахуйте мені це, хай в цьому році мене супроводжує удача…. Вам не смішно? Так, зранку нікому не смішно, комусь погано, комусь – соромно, а кому нормально – той скаржиться на невдале святкування.
Цього року пішла на принцип і загадала бажання. Зовсім близьке, зовсім реальне і повністю для себе. Якщо збудиться, через місяць обов’язково напишу про це. Мені все рівно, вірите ви в Новий рік і зміни. Я просто бажаю вам, щоб ви були на своєму місці, або в пошуці, який збагатив би вашу душу, щоб ваше серце не боліло, і щоб ви частіше знаходили гармонію в повсякденному житті. Ароматні гілки сосни, чи колючки кактуса. Немає значення. І те і те зеленого кольору, лише відношення різне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470049
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2014
автор: Руслана Лукаш