Закутався, запутався
В простинях білих, в очах сірих
Твоїх...
Не зрадила, завадила
Тобі віра, довіра
Моя...
Шукали нас, можливо час
Хотів змінити і вбити
Почуття...
Кохай мене, усе мине
Бо я один, а сотні спин
Чужих...
А ця зима подарувала мені сніг,
Щоб я кохав тебе як тільки зміг.
А ця зима подарувала мені ніч,
Щоб був з тобою віч-на-віч.
Цілував, кохав,
Торкав волося, мені здалося
Це моє...
А завтра ранок, світанок
У ліжко кава, отрава
Тобою знов...
Сонце кохаю, втрачаю
Розум свій, послідовність дій
Сенсу немає...
Усмішка мила, мене скорила
На повал, ти божий дар
Люблю тебе...
А ця зима подарувала мені сніг,
Щоб я кохав тебе як тільки зміг.
А ця зима подарувала мені ніч,
Щоб був з тобою віч-на-віч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469158
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2013
автор: іВан Мандибура