Заважає любов розізлитись і просто послати...
Розірвалась струна від напруги, що вперше між нами.
Я, напевно, навчусь... Неодмінно навчуся літати!
Тільки от, якби ти не кидався так різко словами.
Не буває мети, до якої ніяк не дістатись.
Я до своїх зірок доповзу, щоб зривати руками.
І останнім не ти.. Я останньою буду сміятись,
І зруйнується все, що ми зводили ревно роками,
І не шкода буде, і болітиме тільки хвилину,
І, тим паче, що потім тобі буде дуже самотньо.
Я покину тебе. Я ніколи тебе не покину.
Це триватиме вічно, або закінчиться.
Сьогодні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468986
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2013
автор: Svetok