Не можна бути вільним від усіх.
Так само,як не буть нікому винним.
Троянда неповторної краси
Не розквіта без блідого коріння.
А ми,у порятунку від нудьги
Тікаємо від когось і від себе,
І грішимо,і робимо борги,
Забувши повернути коли треба.
А той,хто зна Де,Що,Коли і Як,
Чи надто вже сидить від нас далеко,
Чи то повча зарозуміло так,
Що і зблизька збагнути це нелегко.
І ми собі блукаєм у світах
І робимо не те,не там, не так.
прибл.2000
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468794
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2013
автор: віталій чепіжний