Оглядаюся. За звичкою...
І в душі вже не щемить.
День зимовий тане свічкою:
Час не йде, а вже - біжить.
Все частіше розуміється:
У житті все не дарма.
Про глобальне вже не мріється,
Та журби за тим нема.
Почуттів душевний затишок,
Як небесна благодать.
І шляху свого я залишок
Хочу легко подолать.
Ще ріка життя хлюпочеться
Й небеса ще голубі.
...Тягарем важким не хочеться
Бути рідним та й собі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467938
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.12.2013
автор: Радченко