Пухнастий сніг, немов котячий хвіст,
Міняє напрям, як на щось полює,
Лише часами чути вітру свист,
Буває затухає і не дує…
На вії інколи сніжинка упаде,
Немов радіє, що спочити може,
Та швидко у сльозинку перейде
І більше її вітер не тривожить…
Дерева наче вельон одягли,
Гойдаються берізки білочолі,
А сніг іде, приховує сліди,
Бо сніг такий, це подарунок долі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467906
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2013
автор: Віталій Назарук