Я світло хотів вам донести,
Ще змалку, коли народився.
Але той ліхтарик чудесний...
Чи то він погас, чи розбився?
"Пітьма, вона слабша за світло", -
Казали усі мені люди.
Але безпідставно і підло,
Кололо ножами у груди!
І я поміж стада, напевно,
Змирився і загартувався...
Тепер як і всі, повсякденно
Шукаю безпомічно щастя.
Ми ходимо зранку до ночі
У пошуках кращої долі.
Сліпі... У пітьмі наші очі
Не бачать! Ми всі у неволі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467841
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.12.2013
автор: I-ney