Все навкруги дістало,
Це життя вже задовбало.
Всі, кому не лінь, вчать мене
жити,
Як потрібно прощати, кого
любити.
Не витримую. Мат за матом
Шлю всім автоматом.
Ну, замовкніть. Заткніться.
Мовчати.
Вам все одно ж на мене
наплювати,
Але після вас не можу й
мовить слова,
Бо покотитись вже за ним
сльоза готова.
Коли я хочу плакати, то
заплачу,
Не стримую емоцій, сліз.
Плачу.
Хоч знаєте, крізь сльози,
важко,але сміюсь.
Я сильний. Все стерплю. Я не
здаюсь.
Життя мене ламає. Не
покорюсь.
З усмішкою знов на ноги
підіймусь,
Бо маю в житті я ціль,
Тому незважаючи на біль,
Підіймаюсь й продовжую іти.
Вірую, що зі мною, Боже, й Ти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467683
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2013
автор: Назар Йордовський