Дійові особи
Перший Ведучий.
Другий Ведучий.
Сорока-Білобока.
(На сцені – Перший Ведучий.)
Перший Ведучий
Доброго здоров’я, шановні добродії. Чи ви не примітили, що сьогодні якийсь незвичний день? Можливо, якесь велике свято?
(Зненацька на сцену вбігає захеканий Другий Ведучий.)
Другий Ведучий
(перелякано)
Скажіть, будь ласка, де я? Ви на мене чекаєте?
Перший Ведучий
Так!
Другий Ведучий
(недовірливо)
А я не запізнивсь?
Перший Ведучий
Ні, а що трапилось?
Другий Ведучий
(стривожено)
Та сьогодні якийсь день незвичний – зі мною трапляються дивні пригоди:
Рано-вранці, тільки-но приснився дивовижний сон, як мене розбудила Сорока-Білобока. Вона сиділа на клені під вікном і збуджено скрекотала. Що з нею?
(Перший Ведучий виходить, натомість забігає Сорока-Білобока. Вона говорить скоромовкою і в такт розповіді кумедно махає крилами.)
Сорока-Білобока
Ой, лишенько, що сьогодні за день такий?
Другий Ведучий
Що трапилось?
Сорока-Білобока
Кожного дня я встаю рано, ще до схід сонця, облітаю околиці, щоб зібрати для сонечка останні новини…
Другий Ведучий
(Тихо, щоб не почула Сорока-Білобока.)
Знаємо, які новини, та ще й для сонечка – плітки збираєш, а потім розповідаєш їх кожному зустрічному…
Сорока-Білобока
(продовжує розповідь)
Так хотіла зробити і сьогодні…
Другий Ведучий
І як, облетіла?
Сорока-Білобока
Та де там! (таємничим голосом) Тільки-но вихопилась із гніздечка, як бачу: на гілочці клену біля гніздечка висить святково оздоблена шкатулочка, а в ній – для мене подарунок…
(Непомітно виходить зі сцени Другий Ведучий, а натомість вбігає заінтригований Перший Ведучий.)
Перший Ведучий (зацікавленим голосом)
А чому ти вирішила, що той даруночок для тебе?
Сорока-Білобока
Та на шкатулочці ж був напис: «Сороці-Білобоці від… А далі – не зрозуміла, тому що напис розмитий росою.
Ніхто мені не підкаже, що ж сьогодні за свято таке чудове, коли навіть Сороці-Білобоці дарують подарунки?
(Діти кричать з місць: «День святого Миколая!» Сорока-Білобока в цей час бігає по сцені, хвастаючись отриманим подарунком.)
Перший Ведучий
Вірно, сьогодні, велике свято – День святого Миколая. Вранці цього дня добрі люди знаходять у себе під подушками його незвичайні подарунки. Скажіть, малята: кому-небудь із вас пощастило знайти сьогодні дари Миколая?
(Так! Так! – відповідають діти і розповідають, про отримані дарунки.)
Перший Ведучий
Тоді скажіть, чим же прославився Миколай перед тим, як став святим? (Відповіді дітей, непомітно Ведучі міняються місцями.)
Другий Ведучий
А я доповню ваші знання:
Давненько вже ходять ці вісті –
Ще прадіду прадід казав:
В одному прекрасному місті
Щиросердний юнак проживав.
Був хлопець багатий душею
І гроші великі теж мав,
Бо знатною славивсь ріднею.
Але і в біді побував!
Тому й співчував бідолашним,
Та й діток маленьких любив!
Це ж він меценатам сучасним
Благодійності щедрість відкрив.
Господь милосердний на небі
За щирість Миколу любив.
Єпископом став той, далебі,
І Господу вірно служив.
Завбачивши вірність Святого,
Господь Миколая спитав:
– Ти праведну вибрав дорогу…
Що хочеш, щоб я тобі дав?
– Не хочу нічого я брати,
А вірно служитиму знов.
Ти людям віддай моє благо,
Підтримку свою і любов.
А я щоб в канун свого свята
Всю землю за ніч обійшов,
Заглянув до кожного в хату
І слово підтримки знайшов.
Щоб в ранішню світлу годину
Господар обов’язок знав:
За чемність і працю дитині
Дарунок від мене поклав.
І скільки ще будемо жити,
Щороку нам Бог це дає:
Микола мандрує по світу
І людям добро роздає.
Не треба й на мить забувати,
Усіх так навчає Господь:
Потрібно батьків шанувати,
Та Віру, добро і народ.
(Непомітно на сцені з’являється Перший Ведучий.)
Перший Ведучий
А ще в народі Миколая називають Чудотворцем. Знаєте, чому? (Відповіді дітей.)
Другий Ведучий
Вірно! В народних переказах та легендах святий Миколай творить чудодійство, боронячи людей від стихійного лиха. Особливо його шанували моряки і рибалки. Виходячи в море, вони завжди брали з собою образи святого Миколи Чудотворця. Ікони Миколая прикрашали і їх оселі.
(Сорока-Білобока бігає по сцені з підійнятими вгору крилами, даючи зрозуміти, що просить слова.)
Перший Ведучий
Окрім того,Миколай Чудотворець опікується не тільки людьми, а й диким звіром. Про це теж розповідають давні легенди.
(Нарешті черга доходить до Сороки-Білобоки і вона з радістю, що її слухають, розповідає.)
Сорока-Білобока
А мені розповідало Сонечко про Миколая, що він такий трудівник, так вболіває за людей, що, навіть, не сидить на небі. А все на Землі, та на Землі – ходить поміж людей, допомагає їм в біді. Не те, що Касян – ходить паничем, ще й до Бога пішов жалітись на людей, що вони тільки Миколу і шанують, його ім’ям он скільки церков назвали.
Звелів Бог покликати Миколая. Та де там! Його й близько немає на небі: то він рятує край землі рибалок від урагану, то козаків з неволі вирятовує, або разом з чумаками витягує з болота мажори з сіллю. Так він його і не діждався, але те, що Миколай не цурається людей, допомагає їм в біді, несе страждущим слово боже, сподобалось Господу, і він звелів особливо ушановувати Миколу Чудотворця два рази на рік. З того часу і повівся на Землі звичай святкувати Миколая 22 травня і 19 грудня.
Перший Ведучий
Тож, діти, давайте і ми будемо наслідувати добро і вчинки святого Миколи Чудотворця.
Другий Ведучий
Нехай же свято Миколая стане для вас святом Добра, Прощення і Любові до ближніх.
Сорока-Білобока
А тепер настав час розповісти вам свіжу новину – наші малята підготували до свята Миколи цікаву та повчальну виставу і зараз нам її покажуть. Тож, слухайте уважно, щоб потім змогли відповісти на запитання.
СЦЕНКА
Дійові особи
Мати – старенька, забита працею і негараздами жіночка в сірій кофтині, темній спідниці і темній заквітчаній хустині.
Перша Доня – старша дочка – молода дівчинка в українському вбранні, в якому переважає червоний колір, уквітчана яскравим віночком з квітів на голові.
Друга Доня – менша дочка – молода дівчинка в українському вбранні, в якому переважають помаранчевий та синій кольори, уквітчана яскравим віночком з квітів на голові.
Перший Син і Другий Син – хлопчики в козацьких червоних шароварах і сорочках-вишиванках.
Кицька Мурка – дівчинка в яскравому вбранні киці – модниці з довгим хвостом і короткими вушками.
(Невеличка кімнатка в убогій хатині. Посеред кімнати – стіл, за яким сидить Мати. Поряд з нею – Перша Доня, яка невміло підмітає долівку, високо розмахуючи віником. Здається, що вона більше збиває пил, ніж підмітає.)
Мати (замислено)
Вечірня зіронька встає,
Тож – святий вечір настає.
А потім – Бог дасть святу нічку…
Пора світити Йому свічку!
(Бере в руки свічку, засвічує і ставить на стіл. Звертається до старшої доні.)
Мати
На вечір глядя, не мети –
Не приїздитимуть свати.
До цього, донечко, звикай –
Удень, чи вранці підмітай.
Перша Доня
Які прикмети! Ай-ай-ай!
(Не реагуючи на материні слова, продовжує підмітати в хаті. Заходить менша дочка, вона вносить оберемок дров. Ретельно витерши об постілку взуття, несе дрова до печі і акуратно викладає їх під припічок.)
Мати (до Другої Доні)
Візьми в куточку рогачі
Й дістань нам горщики з печі.
На стіл вечерю діставай…
(Менша дочка без зайвих слів і прирікання виконує прохання матері, готуючи вечерю для всієї родини.)
Друга Доня
А скоро прийде Миколай?
(Зупинилася і з цікавістю поглядає на матір. Старша донька теж перестала махати віником і чекає на відповідь.)
Мати
Далебі, я його зустріла…
В Миколи так багато діла!
Полями, лісом, бережком
Обходить Землю пішаком,
Несе в оселі слово Боже!
Усім нужденним допоможе…
За людей Святий страждає,
Від біди обороняє!
(Неждано-негадано менша дочка випустила з рук тарілку, і вона гучно хряснула об долівку, розлітаючись на цурки.)
Друга Доня
Що ж я, нене, наробила?
Ненароком, не хотіла…
(І в неї полились з очей сльози.)
Мати
Не журися, доню, так вже є:
Той, хто не працює – не поб’є!
(І вона з ніжністю прихилила до себе зажурену дочку. Зненацька відкриваються хатні двері і на сцені з’являються сини, вони жваво і весело про щось говорять поміж собою. Нараз, почувши розповідь матері, замовкають, уважно прислуховуючись до її слів.)
Друга Доня
Я ще чула від людей:
Дуже любить він дітей,
Пестить їх, вві сні цілує,
Подарунки їм готує…
(Входить, потягаючись, Киця Мурка. Вона, либонь, тільки-но проснулася, тре лапками заспані очі і позіхає.)
Мати
Ти прокинулась вже, Кицю?
Йди по воду до криниці,
Бо, нема водички в хаті.
Як сніданок готувати?
(Киця Мурка скривилася, наче від зубного болю.)
Киця Мурка
У людей коти ще сплять.
В мене ж – ніженьки болять,
Лихоманка он трясе…
Кому треба – принесе.
(Раптом, побачивши комара, аж підстрибнула з радості і кинулась за ним по сцені, намагаючись його спіймати.)
Перший Син
А ще кажуть: в ніч святу
Під подушечку просту
Подаруночки ховає –
Так зі святом їх вітає!
Мати
Дійсно, так ви, діти, чули…
Лиш одне, мабуть, забули:
Подарунки кладе щирим.
Неслухняні та сварливі,
Хитромудрі і ліниві, –
На відруб даю мізинець, –
Задаремна ждуть гостинець!
(Киця Мурка, зачувши ці слова аж зупинилася від переляку.)
Киця Мурка
Чому всі останні дні
Такі прикрощі мені?
Ранком, вдень, або вночі
Їсти б їла, робить – ні.
Може, грип сидить в мені?
(Від її слів на членів родини напав сміх, тому що всі знали про її ліниву вдачу. Нарешті розмова продовжилась.)
Перша Доня
Ти ж признайся, люба нене :
Ми завжди були до тебе
Чемні, добрі, не сварливі,
Працьовиті, не ліниві?
(Всі члени родини присіли за столом і уважно чекають на відповідь неньки. Лиш Мурці байдуже. Вона знову гайсає по сцені за метеликом.)
Мати
Ніде правди мені діти:
Добрі ви у мене діти.
Та… є холод і тепло…
У сім’ї в нас все було.
Перший Син
Все ж, скажи нам, неньо мила:
З нами ти завжди щаслива?
Чи надійні ми в біді,
І чи любі ми тобі?
Другий Син
Ми ж тобі допомагаєм:
І дровця у піч рубаєм,
Стережем житло вночі…
Друга Доня
Борщик варимо в печі,
Перша Доня
Підмітаємо світлицю,
Киця Мурка
Носим воду із криниці,
Перша Доня
Миєм посуд, перемо,
…Правда, інколи й б’ємо…
Друга Доня
Ми зробимо все, що бажаєш, для тебе,
Для нас ти, матусю, як сонечко в небі!
Перший Син
Як нам не любити матусю свою –
Вона зберіга нашу дружну сім’ю.
Другий Син
Пробач нас, матусю, і дуже не лай!
І так це зроби, щоб почув Миколай.
Перша Доня
Щоб він не вважав нас за тих білоручок,
Друга Доня
Бо ми ж таки гідні дарів з-під подушок!
Мати
Я вас розумію, синочки і доні:
Мозолі від праці у вас на долонях.
Тому я вам вірю, об цім не тужу,
Про щирі серця і Миколі скажу.
(Зненацька чути з-за куліс громовий голос Святого Миколи Чудотворця. Від нього, немов загіпнотизовані, всі вклякли на місцях, навіть Мурка завмерла на одній нозі.)
Микола
Тільки-но зайшов до хати,
Як почув: радіє мати.
Тож, спасибі, дітки милі,
За сердечка чуйні, щирі.
І нехай у вашій хаті
Як весна, вікує свято.
З ним я вас поздоровляю,
Долі щедрої бажаю.
Щоб добро у вас жило,
Чим гостей вітать було.
Та любіть свою Вітчизну –
Кожну мить, завжди, до тризни.
Хай життя вам в радість буде,
За добро шанують люди.
Ще бажаю, дітки милі,
Щоб жили в ладу і в мирі!
Щоб добру повік служили,
Між собою всі дружили.
Час іти…Через хвилинку,
Заберіть мою торбинку…
(За кулісами вчуваються важкі кроки, гупають вхідні двері – це Миколай покидає оселю. Йому треба поспішати, щоб встигнути до ранку обійти всі оселі. Музична пауза.)
Сорока-Білобока
Ось і закінчилась вистава. Аж правда, цікава історія? А чи уважно ви її слухали? (Шум в залі: «Уважно!» «Уважно!»)
Тоді, хто відгадає оцю ось загадочку:
– Через ліси, через поля
До нас приходить він здаля
І діткам під подушки
Кладе цукерки, грушки.
У нього – сива борода,
Та за плечима – клунок.
Як звуть його? Хто відгада –
Для того й подарунок! (Святий Микола Чудотворець).
(Діти розгадують, Сорока-Білобока вручає переможцю подарунок.)
А оцю загадку розгадаєте?
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте, хто це? (Мама).
***
Красивий, щедрий, рідний край
І мова наша – солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься … (Україна).
А можливо ще хто знає загадки про Миколая, мам у і Вітчизну?
Перший Ведучий
Дітки, а хто може сказати, що таке «зло»? Про нього багато розповідають народні прислів’я та приказки. Ось, наприклад:
– Не той бідний, хто хліба не має, а той, хто душі.
– Злість відчиняє рот, а закриває очі.
– Злий плаче від злості, а добрий – від радості.
– Вовк по вовчому й думає.
(Перший Ведучий працює з дітьми.)
Другий Ведучий
Дітки, а хто тепер може сказати, що таке «добро»? Про нього теж багато розповідає народна мудрість. Наприклад:
– Добра не оціниш, поки його сам не зробиш.
– Добру річ завжди пізнаєш, а добру людину – тільки в біді.
– За добро й тобі добром віддячать.
– На зло здатний кожний, а добро може зробити лише справжня людина.
– Не одежа красить чоловіка, а добрі діла.
(Другий Ведучий працює з дітьми.)
Перший Ведучий
Любі друзі! Ось ми з вами і познайомилися зі святом Миколая Чудотворця.
Другий Ведучий
Будьте здорові, веселі і щасливі. Любіть ближніх, творіть добро і вас будуть шанувати люди, а святий Миколай ховатиме під ваші подушечки любимі вам подаруночки.
Сорока-Білобока
Та й до нас не забувайте приходити, ми завжди вам будемо раді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467113
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2013
автор: Дмитро Юнак