ПЕРЕКУР

Куди  спішу?  Чому  життя  летить?
Живуть  окремі,  як  душа  бажає…
А  в  мене  у  вухах  лиш  вітру  свист,
Спішу,  неначе  хтось  наздоганяє.

Так  все  життя  спішу,  воно  ж  неначе  мить,
Прошу  хвилину,  щоб    перекурити,
Та  час  летить,  час  птахою  летить,
І  бачу,  що  його  не  зупинити.

Вітри  буремні,  не  женіть  роки,
Дайте  розгледіти  життєву  колісницю,
Чи  від  коліс    лишаються    сліди
І  чи  не  час  на  хвилю  зупиниться.

Вже  певно  перекуру  час  настав,
Чи  стріну  на  шляху  свою  зупинку,
Де  поруч  ліс  і  гарний  рибний  став,
Про  таке  мрію  місце  відпочинку…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466792
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2013
автор: Віталій Назарук