Оригинал (на украинском языке)
Вона прийшла,так тихо й непомітно,
крізь сни ночей скотилася зі стріх,
долонями обмацуючи вікна
і сиплячи за пазуху нам сніг.
Хуртечею лісам обвила шию,
зашнурувала інеєм гілки,
і теплі дні,що зігрівали жили,
загасли,як від вітру сірники.
Вона прийшла,і грізна,і велична,
і голосінням в тиші крижаній
сполохані ворони істерично
передрікли майбутній сніговій.
Зима...Криштально чиста й непорочна,
вплітаючи у скроні сивий сніг,
прийшла,щоб тишком глянути ув очі
й зробити землю старшою на рік.
© Надя Ковалюк
( Перевод на русский язык –Людмила Васильева)
Она пришла. Так тихо, незаметно,
Сквозь сны ночей скатилась с мерзлых крыш,
Ворвалась в окна чистым белым светом,
За шиворот швырнула снежный пыж.
Зашнуровала инеем растенья,
А шеи сосен вьюгой обвила,
От теплых дней, горящих, что поленья,
Остались нам лишь пепел да зола.
Она пришла: величественно, грозно!
И причитая в ледяном плену,
Накаркали вороны дней морозных
И предрекли буранов пелену.
Зима. Чиста, бела и непорочна…
Вплетая в косы серебристый лед,
Пришла, как тать, тихонько, среди ночи,
Земле еще один прибавив год.[/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466777
Рубрика: Лирика
дата надходження 18.12.2013
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)