Ми що - скотились по похилій площині ?
Ну, що ж, скотились. А може так і треба?
Ти не тиняйсь, сідай ось тут й кури,
Дивись на мене. Або дивись у небо.
Я лю́блю дим з твоїх ласкавих губ,
А ще люблю твої веселі, карі очі.
Ти мій рідний, ніжний душогуб,
Ти мій назавжди. Я іншого не хочу.
Сідай тут поряд. Спина до спини,
Я хочу відчути твій гіркуватий запах
Якби ти бачив мої пророчі сни,
Їй-богу, я клянусь - ти б плакав.
Та про майбутнє потім. Ти є тут.
Й для мене зараз це найголовніше.
Пускай колечки диму з ніжних губ
Й тулись до мене. Стало холодніше.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466539
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2013
автор: Олька Оленька