для  мене  закритий  Давидів  Сіон  
міцні  аж  надто  кріплення  підзамчі
у  мене  свій  титул  і  свій  бастіон
де  я  спокійно  чищу  помаранчі

страшно.  і  то  є  моя  провина
я  епітафія,  я  собі  й  кат
бо  найдорожча  моя  людина
робить  водночас  і  шах  і  мат

десь  понад  гору  його  віщун
варить  отруту  по  казанах
він  ж  під  перебір  арфових  струн
читає  Танах

я  проросту  на  його  оборі
вітром  принесена  перед  фасадом
Деміурги  завжди  для  тих,  хто  в  фаворі
пильнують  за  своїм  садом

Помаранчева  дівчинка

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466236
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2013
автор: Помаранчева дівчинка