Дивися: зорі ввечері чужі,
І вітер одурманює розлуку.
Пишу вірші, а рими — як ножі:
Розріжу серце і пораню руку.
Дивись: весна ця пуп’янки тримає
В своїх долонях, не пуска цвітіння.
Пройшла зима. Відлиги все немає.
Від неба й сонця не діждусь спасіння.
Дивись: сьогодні вечір цей мовчить.
Безсмертні істини у танці покаяння.
Дорога мчить. І на єдину мить
Зроню сльозу: на мить твого прощання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466198
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2013
автор: Св. Простота