Бережи його, Боже!

Алена  Васильченко.
ПЕРЕКЛАД  Ірина  Лівобережна.

Береги  его,  Бог.  От  беды  и  внезапных  потерь.
Если  вдруг  он  упал  и  подняться  от  боли  не  может...
Если  в  лютую  зиму  закроют  последнюю  дверь,
я  прошу  об  одном:  береги,  береги  его,  Боже...

Я  не  знаю  молитв.  Я  сама  -  не  святой  человек.
Но  сегодня  прошу:  он  хороший,  ты  с  ним  осторожней...
Иногда,  не  боясь,  он  бросается  в  омуты  рек.
Вдруг  нахлынет  волна  -  помоги,  поддержи  его,  Боже.

Если  грянет  метель,  и  погаснет  свеча  у  икон,
если  каждая  ночь  будет  полниться  холодом  лютым,
если  взвоют  ветра  из  щелей  и  разбитых  окон  -
береги  его,  Бог:  каждый  год,  каждый  час  и  минуту...

Пусть  уйдет  далеко  кривоногая,  злая  беда.
Пусть  его  на  руках  добрый  ангел  от  горя  уносит.
Я  прошу  тебя,  Бог:  ты  ему  помогай  иногда.
Он  хороший,  поверь..  Просто  сильный  -  и  сам  не  попросит.

И  тогда  я  смогу  всё  на  свете  и  всех  превозмочь.
И  в  мирской  суете  нет  мгновенья,  что  стало  б  дороже,
чем  когда  у  окна  ваша  Женщина  целую  ночь
зажигает  свечу,  говоря:  Помоги  ему,  Боже...
http://www.stihi.ru/2013/12/07/1018
Алена  Васильченко.

****************************
ПЕРЕКЛАД  Ірина  Лівобережна.

Бережи  його,  Боже!  Від  утрат  та  випАдків  химерних,
Якщо  раптом  упав  він,  піднятись  від  болю  не  може…
Якщо  в  лютий  мороз  хтось  зачинить  надію  і  двері,
Я  прошу  про  одне  –  бережи,  бережи  його,  Боже!  

Я  не  знаю  молитв.  Я  сама  -  не  свята.  Не  свята.
Та  сьогодні  молю  –  він  хороший,  до  болю  хороший…
Він  кидається  в  жерло  вулкана  –  сама  простота…
Раптом  лава  стіче  –  поможи,  поможи  йому,  Боже!

Як  зав’южить  зима,  і  погасне  свіча  у  ікон,
Якщо  ночі  його  переповняться  болем  полинним,
А  вітри  видуватимуть  душу,  завиють  на  скон…
Бережи  його,  Боже!  Кожну  часточку,  кожну  хвилину!

Хай  за  море  втікає  біда,  не  сотаючи  жил,
Хай  на  добрих  крилАх  його  ангели  завжди  виносять!
Я  молю  Тебе,  Боже:  завжди  Ти  йому  поможи.
Гідний  жити  він,  вір.  Та  за  себе  ніколи  не  просить.

Я  тоді  не  помру.  Просиджу  цілу  ніч  у  вікна
В  цілім  світі  –  одна,  та  немає  для  мене  дорожче,
Ніж  священна  свіча,  що  для  нього  палає  як  знак…
Хтось  волає  вночі  –  поможи,  поможи  йому,  Боже!


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466146
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2013
автор: Ірина Лівобережна